Колись герої ми були
Колись герої ми були
І бились з москалями,–
Тепер немічні і слабі
Воюєм лопатами.
Панове їздять по містах,
Рахують срібло-злото,
А ми нездатні ні на що,
Згортаємо болото.
Колись ми билися, а ви
Тоді спокійно спали,–
Тепер пануєте, а ми
Рискаль до рук дістали!
Чи ж не іронія судьби,
Іграшка супостата?
Ваш знак – ордери і хрести,
А наш – отся лопата.
Та труд наш чесний був мечем –
Так чесний з лопатами,
Ми горді з сего, бо се все
Для України-мами.
І хоч настане Божий мир
Й до дому ми підемо,
З "болотом" будем воювать,
Аж поки не помремо!
І бились з москалями,–
Тепер немічні і слабі
Воюєм лопатами.
Панове їздять по містах,
Рахують срібло-злото,
А ми нездатні ні на що,
Згортаємо болото.
Колись ми билися, а ви
Тоді спокійно спали,–
Тепер пануєте, а ми
Рискаль до рук дістали!
Чи ж не іронія судьби,
Іграшка супостата?
Ваш знак – ордери і хрести,
А наш – отся лопата.
Та труд наш чесний був мечем –
Так чесний з лопатами,
Ми горді з сего, бо се все
Для України-мами.
І хоч настане Божий мир
Й до дому ми підемо,
З "болотом" будем воювать,
Аж поки не помремо!
Примітки:
1. квітень 1916 р.2. Текст подаємо із "Самохотника" (Свистільник, 1916, 12 квіт., ч. 11), де він був вміщений під псевдонімом автора (С. Смик) із приміткою "на ноту "Стрілець то в світі..." (див. приміт. до пісні "Стрілець – то нині великий пан").
Джерело:
Стрілецькі пісні / Упорядник Оксана Кузьменко. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2005. – 640 с.Рекламне оголошення