Наддніпряночко
– Наддніпряночко, чарівниченько,
Чого зблідло, помарніло твоє личенько?
Чи вітрець подув та й буйнесенький,
Зсушив личко, зв’ялив брови та рівнесенькі?
– Ні вітрець не дув та й буйнесенький,
Збаламутив галичанин молодесенький.
Чого зблідло, помарніло твоє личенько?
Чи вітрець подув та й буйнесенький,
Зсушив личко, зв’ялив брови та рівнесенькі?
– Ні вітрець не дув та й буйнесенький,
Збаламутив галичанин молодесенький.
Примітки:
1. Останній рядок кожного куплету повторюється двічі.2. Лютий 1920 р., Польовий штаб УГА, м. Балта (тепер Одеська обл.)
3. Текст і ноти подаємо за публікацією у зб. "Ми йдемо в бій" (Соневицький, 1977, с. 61).
Джерело:
Стрілецькі пісні / Упорядник Оксана Кузьменко. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2005. – 640 с.Рекламне оголошення