Човник хитається
текст
нотиЧовник хитається серед води,
Плеще о хвилю весло.
В місячнійм сяйві біліють сади,
Мріє далеке село.
– Люба дівчино, прийди, прийди, –
Забудем деннеє зло.
Човник хитається серед води,
Тільки одні комиші.
З вітром шуткуючи на всі лади,
Ворушать тишу тиші.
– Люба дівчино, прийди, прийди,
Дати розраду душі.
Плеще о хвилю весло.
В місячнійм сяйві біліють сади,
Мріє далеке село.
– Люба дівчино, прийди, прийди, –
Забудем деннеє зло.
Човник хитається серед води,
Тільки одні комиші.
З вітром шуткуючи на всі лади,
Ворушать тишу тиші.
– Люба дівчино, прийди, прийди,
Дати розраду душі.
Примітки:
1. Останні два рядки кожного куплету повторюються двічі.2. Весна 1917 р., с. Куропатники (тепер Бережанський р-н Тернопільська обл.)
3. Текст і ноти подаємо за публікацією у пісеннику "Сурма", 1922, с. 83.
Поштовхом до написання пісні послужила історія кохання хорунжого 1 сотні УСС Василя Соловчука, 1894 р.н., із с. Молодилів (тепер Коломийського р-ну Івано-Франківської обл.). У спогадах Р. Купчинський детально описує обставини і настрій, які спонукали його до написання однієї з найбільш відомих фольклоризованих стрілецьких пісень на тему кохання стрільця: "На весні 1917 р. шість сотень пішли з вишколу на фронт. Знову недалеко Бережан, до Куропатник. На фронті майже тихо. Перед окопами річка Ценівка розлилася в озеро. Місяць виблискує на воді: хорунжий вернувся з кулеметного курсу і весь час зітхає за якоюсь Катериною. Тільки гляне на місяць і вже: "Ех, Катрусю, чому тебе тут нема..." (Соневицький, с. 139-140).
Пісня швидко прийнялась серед молодих стрільців. Відтак не без допомоги самодіяльних хорів (див.: Матіїв-Мельник, [1923], с. 92; Ковальчук, Шкрумеляк, 1939, с. 5-6), які виконували на сценах сільських і міських самодіяльних театральних гуртків, ввійшла у позавійськове середовище, поширюючись як народний романс (Ященко, 1961, с. 136-137; Правдюк, 1991, с. 58).
Відомі муз. обробки: Ярославенко, 1931, с. 42-43 (соло, міш. хор), Лисько, 1937, ч. 46 (Н. Нижанківський, міш. хор), Вахнянин, 1937, ч. 60 (міш., чол., дит. хор), В. Безкоровайний (для ф-но), Чоловський, 1994, с. 59-64.
Очевидно, на думку народних виконавців, зображальна, емоційно-смислова сторона не відповідала критеріям повноти традиційного тексту. Тому у фольклоризованих варіантах, де авторський вірш складав усього 2 строфи, відбулась творча контамінація із уривком ліричної пісні. Майже кожен із фольклорних записів у рамках діалогу подає типові означення до стереотипних образів (портрет дівчини, дії хлопця):
Кузьменко, 1992, арк. 89 (зап. 12.09.1992 р., с. Рудники Миколаївського р-ну Львівської обл., Грабович Ольга, 1931 р.н.).
– Чом в тебе, дівчино, очка чорнесенькі?
Щоб темної ночі пізнав, мій милесенький.
Щоб темної ночі пізнав, мій милесенький.
Кузьменко, 1992, арк. 53 (зап. 10.09.1992 р., с. Красів Миколаївського р-ну Львівської обл., Самборський Микола, 1915 р.н.).
Джерело:
Стрілецькі пісні / Упорядник Оксана Кузьменко. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2005. – 640 с.Рекламне оголошення
Козак дівчини випитується:
– Чом в тебе, дівчино, уста солоденькії
– Бо мене цілував козак молоденький.