Ой там у городі
текст
нотиОй там у городі
Зацвила мушкателька,
Питається мій миленький,
Чого я така сумненька.
– Чи вельон твій не біленький,
Чи мірт мій не зелененький,
Чи того ти сумненька,
Що то не той миленький?
– І мірт мій зелененький,
І вельон мій біленький,
Но того я сумненька,
Що то не той миленький.
Мій милий при війську служить,
Нічого він не знає,
Що його наймиліша –
До шлюбу ся збирає.
Іде вона до церковці,
А він її си стрічає,
І взяв її за рученьку,
І так її ся питає:
– Миленька ж, моя миленька,
Де ти слова поділа?
Як я ішов до війська,
То ти три рази зімліла.
– Ой милий, ж ти, мій миленький,
Візьми мене з собою,
Будемо в світі жити,
Як чоловік з жєною.
– Миленька, ж, моя миленька,
Не можна так робити,
Кому ти присягала,
З тим треба вірно жити.
Зацвила мушкателька,
Питається мій миленький,
Чого я така сумненька.
– Чи вельон твій не біленький,
Чи мірт мій не зелененький,
Чи того ти сумненька,
Що то не той миленький?
– І мірт мій зелененький,
І вельон мій біленький,
Но того я сумненька,
Що то не той миленький.
Мій милий при війську служить,
Нічого він не знає,
Що його наймиліша –
До шлюбу ся збирає.
Іде вона до церковці,
А він її си стрічає,
І взяв її за рученьку,
І так її ся питає:
– Миленька ж, моя миленька,
Де ти слова поділа?
Як я ішов до війська,
То ти три рази зімліла.
– Ой милий, ж ти, мій миленький,
Візьми мене з собою,
Будемо в світі жити,
Як чоловік з жєною.
– Миленька, ж, моя миленька,
Не можна так робити,
Кому ти присягала,
З тим треба вірно жити.
Примітки:
1. Останні два рядки кожного куплету повторюються двічі.2. Зап. З. Денега 21.04.1994 р. у смт. Глиняни Золочівського р-ну Львівської обл. від Король Стефанїї, 1921 р.н. (Архів ПНДЛМЕ, ф. ГНЗ-372, арк. 9). Лірична пісня про кохання, яку виконують на весіллі. Варіанти її мають подібну до пісні "Як з Бережан до кадри" мелодію, та часто контамінуються із стрілецькою піснею. Нотна транскрипція М. Вовк.
Вар.: Архів ПНДЛМЕ, ф. ГНЗ-126, арк. 9-10 (с. Підмихайло Калусь- кого р-ну Івано-Франківської обл.); Архів ПНДЛМЕ, ф. ГНЗ-154, арк. 20 (с. Новосілка Мостиського р-ну Львівської обл.).
Побутує сатирично-пародійна версія, що виникла під час Другої світової війни, зап. 21.12.1944 р. у смт. Глиняни Золочівського р-ну Львівської обл. від Олега Гарбуза:
Джерело:
Стрілецькі пісні / Упорядник Оксана Кузьменко. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2005. – 640 с.Рекламне оголошення
Усі поїзди стояли,
То краялось серденько,
Як масло відбирали.
То краялось серденько –
Не втихло на хвилину,
А німаки з-під лавки
Тягнули солонину.
– Прощай, моя самогонко,
Самогонко бурякова,
З чим же я тепер приїду
На базар до Львова?
Прощай же ти, моє м’ясо,
Волове і теляче,
А що за тобою, м’ясо,
Цілий Львів плаче.
А той товстий куций німець,
Він то мене добре знає,
Він то мою солонину
Смачненько заїдає...
Він то смачненько заїдає,
Самогонку попиває,
А тепер уже він каже,
Що він мене не знає.
(Колесса, 1945, с. 28-29)