Із Бережан до кадрі [1]

текст
Із Бережан до кадрі
Січовики манджали,
Там краялось серденько
Із гор’я і печали.

Кервавилось серденько
І билось до загину,
Бо в Бережанах покинув
Коханую дівчину.

Ох, був то раз веселий час,
Як молодіж гуляла,
Ах, було в мене щастя раз –
Не довго то тривало.

У гаю, в зеленім гаю
Сидів я разом з нею,
Світив місяць високо
Наді мнов і над нею.

Вона так любо-мило
До мене промовляла,
Тулилась, мов дитятко, –
І руки спротягала.

– Прощай, моє орлятко,
Мій сонячний промінню,
Моя ти осолодо
В воєнному терпінню.

Примітки:
1. Останні два рядки кожного куплету повторюються двічі.
2. Зап. О. Кузьменко 03.10.1997 р. у с. Городниця Городенківського р-ну Івано-Франківської обл. від Олійник Євгенії, 1919 р.н. "Давня пісня, ще від бабки моєї – Гордійчук Анни". Контамінований вар. У тексті частина строф із романсу Л. Лепкого "Ой був то раз веселий час", який фольклоризувався (див.: Ященко, 1964, с. 242). Нотна транскрипція Л. Лукашенко.
Джерело:
Стрілецькі пісні / Упорядник Оксана Кузьменко. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2005. – 640 с.

Рекламне оголошення