Як з Бережан до кадри [3]
Як з Бережан до кадри
Січовики манджали,
То краялось серденько
Із гор’я і печали.
То краялось серденько,
Не втихло й на хвилину:
В Бережанах покинув
Коханую дівчину.
– Прощай, моє Олятко,
Дівчина чорнобрива,
Я тебе ген згадаю,
Що ти моя єдина.
Як дівчина почула
Такі слова завзяття,
Склонила головоньку –
І впала му в обняття.
Як дівчина почула
Такі слова любові,
То поцілуй зложила
В устонька малинові.
Січовики манджали,
То краялось серденько
Із гор’я і печали.
То краялось серденько,
Не втихло й на хвилину:
В Бережанах покинув
Коханую дівчину.
– Прощай, моє Олятко,
Дівчина чорнобрива,
Я тебе ген згадаю,
Що ти моя єдина.
Як дівчина почула
Такі слова завзяття,
Склонила головоньку –
І впала му в обняття.
Як дівчина почула
Такі слова любові,
То поцілуй зложила
В устонька малинові.
Примітки:
1. Останні два рядки кожного куплету повторюються двічі.2. Зап. О. Кузьменко 16.11.1997 р. у с. Стара Скварява Жовківського р-ну Львівської обл. від Дмитрів Олесі, 1920 р.н. та Гук Анни, 1927 р.н. "Співали цю пісню брати Мацелки – повстанці". Вар.: Дем’ян, арк. 7 (с. Ваньковичі Самбірського р-ну Львівської обл.).
Джерело:
Стрілецькі пісні / Упорядник Оксана Кузьменко. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2005. – 640 с.Рекламне оголошення