Ой зацвила черемха
текст
нотиОй зацвила черемха, зацвила
Ярим цвітом,
Там пращався та стрілець січовий
З білим світом.
Там пращався та стрілець січовий
Слізоньками,
Що не має кому прокопати
Йому ями.
Нема кому труни тисової
Зготовити,
Буде тіло чорне гайвороння
Розносити.
А черемха тую скаргу тиху
Зрозуміла,
Чисту душу стрільця січового
Пожаліла.
– Спи спокійно, стрільнику січовий,
Спи, мій сину,
Бо я тебе чесно поховаю,
Як дитину.
Рано-вранці прийшли за ним друзі
Поглядіти,
А за нічку стрільця січового
Вкрили цвіти.
Ярим цвітом,
Там пращався та стрілець січовий
З білим світом.
Там пращався та стрілець січовий
Слізоньками,
Що не має кому прокопати
Йому ями.
Нема кому труни тисової
Зготовити,
Буде тіло чорне гайвороння
Розносити.
А черемха тую скаргу тиху
Зрозуміла,
Чисту душу стрільця січового
Пожаліла.
– Спи спокійно, стрільнику січовий,
Спи, мій сину,
Бо я тебе чесно поховаю,
Як дитину.
Рано-вранці прийшли за ним друзі
Поглядіти,
А за нічку стрільця січового
Вкрили цвіти.
Примітки:
1. 1917р.-осінь 1920 р., м. Тухоля (тепер Битгоське воєв., Польща).2. Текст і ноти подаємо за публікацією у пісеннику "Сурма", 1922, с. 141-142.
Мелодію до вірша, складеного ще у 1917 р., автор підібрав, перебуваючи у польському полоні (див. прим. до "Лети, моя думо"). У нарисі про історію пісень Р. Купчинський зазначив, що вона була останньою пісеню стрільців, на якій властиво й закінчилась стрілецька пісенна творчість (Соневицький, с. 134). Однак, поширившись серед полонених українських вояків (із прим. у "Сурмі"), ця пісня незабаром вкорінилась у Галичині і в позастрілецькому середовищі, покликавши до життя фольклоризовані варіанти.
Муз. обробки: Ярославенко, 1931, с. 46 (соло, міш. хор); Вахнянин, 1937, ч. 28 (чол., міш., дит. хори), Лисько, 1937, ч. 31 (Н. Нижанківський, чол. хор).
Джерело:
Стрілецькі пісні / Упорядник Оксана Кузьменко. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2005. – 640 с.Рекламне оголошення