За горою, за лугом [3]
текст
нотиЗа горою, за лугом
Ходить синок за плугом,
Оре нивку не свою,
Добре, що в своїм краю.
Оре нивку та й тужить,
Бо родині не служить,
Що посіє і збере –
З того воріг наш живе.
Сонце гріє так мило,
Світ золотий залило,
Лиш громи на небі б’ють,
Людям спати не дають.
Станьте, коні вороні,
Бо я лежу в загоні,
Є могили на межі,
Ще й до того не чужі.
Підійдімо близенько,
Поклонімся низенько,
Киньмо жменьку квіточок
На забутий горбочок.
Ті незнані могили
Будуть травку родити,
Орач сяде та й епічне,
Й бідні душі спом’яне.
Ходить синок за плугом,
Оре нивку не свою,
Добре, що в своїм краю.
Оре нивку та й тужить,
Бо родині не служить,
Що посіє і збере –
З того воріг наш живе.
Сонце гріє так мило,
Світ золотий залило,
Лиш громи на небі б’ють,
Людям спати не дають.
Станьте, коні вороні,
Бо я лежу в загоні,
Є могили на межі,
Ще й до того не чужі.
Підійдімо близенько,
Поклонімся низенько,
Киньмо жменьку квіточок
На забутий горбочок.
Ті незнані могили
Будуть травку родити,
Орач сяде та й епічне,
Й бідні душі спом’яне.
Примітки:
1. Останні два рядки кожного куплету повторюються двічі.2. Зап. М. Іванюк в 1943 р. у с. Спас Горішній Косівського р-ну Івано-Франківської обл. від Побігущої Ростислави, 1920 р.н. (Іванюк, 1999, с. 101-102).
Джерело:
Стрілецькі пісні / Упорядник Оксана Кузьменко. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2005. – 640 с.Рекламне оголошення