Ой упали сніги білі на Поділлі [1]

Текст подаємо за першодруком у газеті "Буковина" (Чернівці, 1916, ч. 17). Ноти – "Червона калина" (1917, серпень, с. 1-2).
Першу редакцію вірша поет, тоді жовнір австрійської армії В. Бобинський опублікував у складі диптиху "Синя чічка" у газеті "Буковина". Пісня поширилась серед стрільців, очевидно, після публікацій в "Українському слові" (1916, 30 вересня) та стрілецькому місячнику "Червона калина".
В останньому часописі вперше були подані ноти під текстом, що пристосований до стрілецької тематики (3-4 рядки: "Ой пішов у бій кровавий стрілець смілий", 11-12 р.: "А товариші позаду гріб копають"), та ремарка: "30 червня 1917 р. О.Т.". Підпис вказує, очевидно, на дату, коли була створена музична обробка (М. Гайворонський обрав собі криптонім "О.Т." ще перед війною).
У повоєнному збірнику "Пісні УСС" (Гайворонський, 1936) опублікована третя редакція із позначкою "слова УСС, В.Б., Л.Л., і М.Г.", що вказує на співавторство із Л. Лепким (факт цей підтверджують й інші дослідники (Витвицький, с. 91)). Важливо, що у ній є новий куплет із мотивом – "дівчина очікує повернення коханого", що домінує у фольклоризованих варіантах:

Важко відповісти, чому пісня не ввійшла до відомих стрілецьких пісенників, можливо, мало знана була серед стрільців. Однак, усний шлях поширення її у середовищі селян підтверджують хоч і нечисленні, але цікаві варіанти. У них виконавці, переосмислюючи художню формулу "пропав в чужині", розвинули актуальну для повоєнних часів тему емігрантської долі.Стрілецькі пісні / Упорядник Оксана Кузьменко. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2005. – 640 с.

Рекламне оголошення