Зажурились галичанки та й на тую зміну [2]
Зажурились галичанки та й на тую зміну,
Що відходять усусуси та й на Україну:
– Хто ж нас поцілує в уста малинові,
Карі оченята, чорненькії (чорні) брови?
– Не журіться, галичанки, тут прийдут війскові,
Вони краще обнімають, як стрільці січові.
Ті вас поцілують в уста малинові,
Карі оченята, чорненькії (чорні) брови.
– Не журіться, галичанки, тут прийдут поляки,
Вони краще обнімають, як ті гайдамаки.
Ті вас поцілують в уста малинові,
Карі оченята, чорненькії (чорні) брови.
Що відходять усусуси та й на Україну:
– Хто ж нас поцілує в уста малинові,
Карі оченята, чорненькії (чорні) брови?
– Не журіться, галичанки, тут прийдут війскові,
Вони краще обнімають, як стрільці січові.
Ті вас поцілують в уста малинові,
Карі оченята, чорненькії (чорні) брови.
– Не журіться, галичанки, тут прийдут поляки,
Вони краще обнімають, як ті гайдамаки.
Ті вас поцілують в уста малинові,
Карі оченята, чорненькії (чорні) брови.
Примітки:
1. Останні два рядки кожного куплету повторюються двічі.2. Зап. О. Кузьменко 29.05.1998 р. у с. Глібів Гусятинського р-ну Тернопільської обл. від Варварів Галини, 1922 р.н., та Михальчук Олександри, 1939 р.н. Нотна транскрипція В. Коваля. Вар.: Правдюк, 1991, с. 55.
Джерело:
Стрілецькі пісні / Упорядник Оксана Кузьменко. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2005. – 640 с.Рекламне оголошення