Зажурились галичани та й на тую зміну
Зажурились галичани та й на тую зміну,
Що виїздять січовики та й на Україну.
– Хто ж вас поцілує в уста малинові,
В карі оченята, в чорненькії (чорнії) брови?
– Не журіться, галичанки, прийдуть желяхівці
І вас конче поцілують як не українці.
Ті вас поцілують в уста малинові,
Карі оченята, чорненькії (чорнії) брови.
Не журіться, галичанки, ще прийдуть поляки
І вас лучше поцілують як не гайдамаки.
Ті вас поцілують в уста малинові,
Карі оченята, чорненькії (чорнії) брови.
Не журіться галичанки, прийдуть ще власівці
І вас лучше поцілують як січові стрільці.
Ті вас поцілують в уста малинові,
Карі оченята, чорненькії (чорнії) брови.
Що виїздять січовики та й на Україну.
– Хто ж вас поцілує в уста малинові,
В карі оченята, в чорненькії (чорнії) брови?
– Не журіться, галичанки, прийдуть желяхівці
І вас конче поцілують як не українці.
Ті вас поцілують в уста малинові,
Карі оченята, чорненькії (чорнії) брови.
Не журіться, галичанки, ще прийдуть поляки
І вас лучше поцілують як не гайдамаки.
Ті вас поцілують в уста малинові,
Карі оченята, чорненькії (чорнії) брови.
Не журіться галичанки, прийдуть ще власівці
І вас лучше поцілують як січові стрільці.
Ті вас поцілують в уста малинові,
Карі оченята, чорненькії (чорнії) брови.
Примітки:
1. Останні два рядки кожного куплету повторюються двічі.2. Зап. О. Кузьменко 21.06.1992 р. у с. Ісаків Тлумацького р-ну Івано-Франківської обл. від Буряк Марії, 1925 р.н., Венгринюк Марії, 1921 р.н., Боньковської Ганни, 1929 р.н., Шатрук Анни, 1923 р.н. Нотна транскрипція В. Коваля.
...прийдуть желяхівці – не з’ясовано; можливо, вказівка на галичан, які послуговувались фонетичним правописом "желехівкою" (на основі кулішівки), що походить від прізвища мовознавця Є. Желехівського. Впроваджена була у школах Галичини й Буковині до 1920-х років.
...прийдуть ще власівці – не з’ясовано; можливо, згадка про військових під командуванням радянського генерала Андрія Власова (1900-1946), який керував обороною Києва і Москви у 1941-1942 рр. під час Другої світової війни, а потрапивши в німецький полон, став союзником гітлерівців.
На основі даного й інших варіантів помітно, як відбувається пристосування стрілецької пісні до різних історичних подій. Водночас завдяки таким текстовим змінам виявляється фольклоризм літературного твору, а, отже, здатність його перманентно перебувати у зоні варіювання соціальної термінології:
Кузьменко, д/а (зап. 28.08.1998 р., с. Конюхи Козівського р-ну Тернопільської обл., Сеник Катерина, 1922 р.н.).
Джерело:
Стрілецькі пісні / Упорядник Оксана Кузьменко. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2005. – 640 с.Рекламне оголошення
Вони краще поцілують, як ті українці.