Готуй мені зброю, підкуй мені коня

ноти
ноти пісні "Готуй мені зброю, підкуй мені коня"
Готуй мені зброю, підкуй мені коня,
Бо я серцем похід чую, дівчинонько моя.

Дай уста рожеві, дай поцілувати,
Хай заграють на крісові ворожі гармати.

Ой піду я, піду, і сам де не знаю,
А, може, я і смерть знайду в далекому краю.

Прийдут товариші, мені заспівают,
Під явором в темнім гробі мене поховают.

– Не плач, дівчинонько, серденько кохане,
Тоді ти за мнов заплачеш, як мене не стане.

Дай ми, мила, човен і воскову свічку,
Най сяду я, переплину через бистру річку.

Дала мила човен і воскову свічку,
Ой сів козак, переплинув через бистру річку.

Мама ми казала, наказувала:
– Не вір, доню, козакови, бо будеш плакала.

Мами-м не слухала, не зробила-м волю,
Типер-єм ся оставила, як билина в полю.

Як билина в полю, вітрец повіває,
Ой як тяжко на серденьку, він того не знає.

Примітки:
1. Останній рядок кожного куплету повторюється двічі.
2. Зап. Г. Дем’ян 28.07.1983 р. у с. І. Франка Дрогобицького р-ну Львівської обл. від Підляшецької Розалії, 1918 р.н. (Дем’ян, арк. 1).
Джерело:
Стрілецькі пісні / Упорядник Оксана Кузьменко. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2005. – 640 с.

Рекламне оголошення