Готуй мені збрую
текст
нотиГотуй мені збрую,
Готуй мені коня,
Бо я поход чую,
Дівчинонько моя.
Дай уста рожеві
Ще й поцілувати,
Нім заграють нам крицеві
Московські гармати.
Піду я, піду я,
А де – сам не знаю,
Може, люту смерть знайду я
В далекому краю.
Прийдуть вірні друзі,
Прийдуть, заспівають,
Під явором в темнім лузі
Мене поховають.
Не плач же, дівчино,
Серденько кохане,
А заплачеш в ту хвилину,
Як мене не стане.
Готуй мені коня,
Бо я поход чую,
Дівчинонько моя.
Дай уста рожеві
Ще й поцілувати,
Нім заграють нам крицеві
Московські гармати.
Піду я, піду я,
А де – сам не знаю,
Може, люту смерть знайду я
В далекому краю.
Прийдуть вірні друзі,
Прийдуть, заспівають,
Під явором в темнім лузі
Мене поховають.
Не плач же, дівчино,
Серденько кохане,
А заплачеш в ту хвилину,
Як мене не стане.
Примітки:
1. Останні два рядки кожного куплету повторюються двічі.2. Березень 1917 р., по дорозі з Вишколу УСС до м. Бережани.
3. Текст і ноти подаємо за публікацією у пісеннику "Сурма", 1922, с. 85.
Пісня виникла під впливом настроїв стрільців, які після тривалого постою знову виходили на передову позицію (під назвою "Пращання" друкувалася у Літописі ЧК (1930, ч. 10, с. 21)). Вона ввійшла до реєстру відомих пісенників 1920-30-х рр. (Матіїв-Мельник, [1923], с. 78; Лисько, 1937, ч. 19).
Муз. обробки: Ярославенко, 1931, с. 22 (соло), Гайворонський, 1936 (міш. хор), М. Колесса (чол. хор), Верета (чол. хор), Чоловський, 1994, с. 99.
Джерело:
Стрілецькі пісні / Упорядник Оксана Кузьменко. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2005. – 640 с.Рекламне оголошення