Ішов стрілець на війноньку

Ішов стрілець на війноньку,
Пращав свою дівчиноньку:
– Пращай, миленька, чорнобривенька,
Бо я іду в чужину.

– Іди, іди ти, мій миленький,
Та вертайся домів живенько,
Бо я буду ждати, тебе чекати
І тебе виглядати.

– Ой рад би я живо вернути,
Може, мене куля вдарити,
Засиплют очі темної ночі,
Там треба спочивати.

Там буду я спочивати,
А ти будеш мене чекати.
Ой не верну я більше ніколи,
А буду лежати у чужім поли.

Прощай, пращай, моя миленька,
Не тужи дуже, молоденька,
Знайдеш другого собі милого
Та й будеш проживати.

Примітки:
Зап. Й. Дзьобко в 1950 р. у м. Вірден, штат Манітоба, Канада. (Рудницький, 1956, с. 246).
Джерело:
Стрілецькі пісні / Упорядник Оксана Кузьменко. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2005. – 640 с.

Рекламне оголошення