Їхав стрілець на війноньку [5]

текст
Їхав стрілець на війноньку,
Прощав свою дівчиноньку:
– Прощай, миленька, чорнобривенька,
Я йду в чужу сторононьку.

Дай ми, дівчино, хустину,
Може, я в бою загину,
Темної ночі накриють очі,
Лекше в могилі спочину.

Дала дівчина хустину –
Стрілець у бою загинув.
Темної ночі накрили очі
Ще й висипали могилу.

А злії люди насилу
Взяли нещасну дівчину,
Там серед поля гнеться тополя
Та й на стрілецьку могилу.

Гнеться тополя додолу,
Вітер її нагинає,
А в тій могилі син України
Тихо лежить – спочиває.

Ніхто за ним не затужить,
Ніхто за ним не заплаче,
Лиш чорний ворон на його могилі
Сів та й жалібненько кряче.

Примітки:
1. Останні два рядки кожного куплету повторюються двічі.
2. У джерелі 2 текст подано без останніх двох куплетів.
3. Зап. О. Кузьменко 30.09.1997 р. у с. Тулова Снятинського р-ну Івано-Франківської обл. від Фотчук Наталії, 1926 р. "Співала тоді, як син був в армії". Нотна транскрипція Л. Лукашенко.
Вар.: Дем’ян, арк. 37 (с. Потеличі Жовківського р-ну Львівської обл.), Дем’ян, арк. 40 (с. Веренчанка Заставнівського р-ну Чернівецької обл.), Дем’ян, арк. 41 (с. Чугуївка Приморського краю РФ); Кузьменко, д/а (с. Трач Косівського р-ну Івано-Франківської обл.).
Джерела:
1. Стрілецькі пісні / Упорядник Оксана Кузьменко. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2005. – 640 с.
2. За волю України / Упорядник Євген Гіщинський. – Луцьк: Навчально-методичний центр культури Волині, 2007. – 391 с.

Рекламне оголошення