Їхав козак на війноньку [3]
Їхав козак на війноньку,
Сказав: "Прощай, дівчинонько,
Прощай, миленька, чорнобривенька,
Бо я вже йду на войну.
Дай мені, дівчино, хустину,
Може, в бою я загину,
Накриют очи темної ночи,
Лекше в могилі спочину".
Дала дівчина хустину –
Козак у полі загинув,
Прикрили очи темної ночи
І упустили в могилу.
Ніхто ж і за ним не заплаче,
Де лежить тіло козачеє,
Гнеться тополя посеред поля
Все ж на козацьку могилу.
Сказав: "Прощай, дівчинонько,
Прощай, миленька, чорнобривенька,
Бо я вже йду на войну.
Дай мені, дівчино, хустину,
Може, в бою я загину,
Накриют очи темної ночи,
Лекше в могилі спочину".
Дала дівчина хустину –
Козак у полі загинув,
Прикрили очи темної ночи
І упустили в могилу.
Ніхто ж і за ним не заплаче,
Де лежить тіло козачеє,
Гнеться тополя посеред поля
Все ж на козацьку могилу.
Примітки:
Зап. О. Кузьменко 13.05.2002 р. у с. Очеретня Погребищанського р-ну Вінницької обл. від Гульман Євдокії, 1915 р.н. "Це давня пісня. Геть і ми співали. Не знаєм, хто приносив". Нотна транскрипція Л. Лукашенко.Джерело:
Стрілецькі пісні / Упорядник Оксана Кузьменко. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2005. – 640 с.Рекламне оголошення