Видиш, брате мій

1. Осінь 1910 р., м. Краків (тепер Польща).
2. Текст подаємо за автографом (ЦДІА у Львові, ф. 38, оп. 1, спр. 43, арк. 24). Ноти – за першодруком ("Вістник СВУ", 1915, ч. 19-20 (трав.-черв.), с. 20).
Рукопис вірша, підписаний псевдонімом Б. Лепкого "Нестор", вдалося віднайти на невеликій поштовій картці. Тут же, на звороті, зазначено час ("осінь 1912") і адресат ("для Неділі"), Очевидно, текст ліг в основу публікації у львівському літературно-мистецькому тижневику "Неділя" від 13 жовтня 1912 р. Ф. Погребенник у нарисах, присвячених історії пісні, вказує на цей рік як дату створення (див.: Погребенник Ф.П. Чуєш, брате мій...: Пісні братів Лепких. – Тернопіль, 1999, с. 10).
У сучасному українському літературознавстві є достатньо наукових розвідок, які, згідно з коментарем автора слів (Лепкий Б. Писання, с. 387) торкаються передісторії появи тексту і творчого життя пісні. Більшість дослідників (М. Жулинський, М. Сивіцький, М. Гуць) стверджують, що вірш "Журавлі" поет написав восени 1910 р. у м. Кракові під враженням від перегляду драми польського письменника С. Виспянського (1864-1907) "Noc listopadowa".
У 1916 р. відомий у Галичині поет і театральний діяч С. Чарнецький опублікував замітку в газеті "Діло", в якій зазначає, що у грудні 1913 р. у домі Б. Лепкого співали "Журавлі" на мелодію Л. Новіни-Розлуцького. Тоді ж, перед війною, у Львові поширювали грамплатівку із записом пісні у виконанні актора Василя Коссака (1886-1932), який у 1915-1918 рр. очолював український театр "Руської Бесіди". Можливо, пісня вже мала іншу мелодію, яку на початку 1914 р. створив брат поета. Як стверджував М. Голубець, саме мелодія Л. Лепкого видалася кращою і "вдомашнилася" серед стрільців (Голубець М. Стрілецька пісня // Новий час. – 1935, ч. 41. – с. 2).
За спогадами І. Боберського, ніхто не знав, звідки пісня, яку вперше заспівали на "Бескидах" [лист.-груд. 1914 р. – О.К.] ті, що йшли на неминучу смерть. Найчастіше її можна було почути над могилами полеглих. Виняткову популярність твору можна пояснити співзвучністю лейтмотиву із трагічною долею солдата. У листі четаря УСС І. Балюка (див. прим. "Гей ви, хлопці молодії, раз, два, три") від 11 липня 1915 р. до голови "Пресового бюро" у Берліні Д. Донцова знаходимо підтвердження нашого судження. Стрілець писав про "Журавлі": "В ній вся наша душа, вся туга наша" ("Шляхи", 1915, ч. 1 (грудень)).
Пісню часто публікували у часописах, стрілецьких та інших популярних пісенниках, збірках музичних обробок: Лепкий Б., 1916, с. 4; "Ще не вмерла Україна", 1916, с. 57-58; "Просвіта", 1916, с. 55; Колесса, 1916 (чол. кварт.), "Сьпіваник УСС", 1918, с. 117; Січ. співаник, 1921, с. 58; "Сурма", 1922, с. 31-32; Матіїв-Мельник, [1923], с. 77; Ревуцький Д., 1926, с. 12; Дуб, 1928, с. 32-33; Ярославенко, 1931, с. 56; 1932 (соло, міш. хор); Гайворонський, 1936, ч. 2; "Хлопці ж бо то хлопці", 1937, с. 5; Лисько, 1937, ч. 24 (М. Колесса, чол. хор); Вахнянин, 1937, ч. 10 (міш., чол., дит. хор), Ковальчук, Шкрумеляк, 1939, с. 33; Ревуцький Л., 1958, с. 6 (соло), Стеценко, 1963, с. 61-62 (міш. хор), Ревуцький Д., 1964, с. 16.
Муз. обробки цієї пісні зробили й інші українські композитори: О. Кошиць (1920 р.; чол. хор), Д. Котко, О. Міньківський (соло, чол. хор), А. Авдієвський (народи, хор), М. Федунишин, С. Форостина, О. Свєшніков, П. Чоловський та ін.Стрілецькі пісні / Упорядник Оксана Кузьменко. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2005. – 640 с.

Рекламне оголошення