Лети, моя думо, в вечірню годину [2]

ноти
ноти пісні "Лети, моя думо, в вечірню годину [2]"
Лети, моя думо, в вечірню годину
Далеко, далеко звідсіль,
Лети, моя думо, у тую хатину,
Де слухав я казки колись.

В хатині жила там дівчина кохана,
А, може, живе – поклонись,
І скажеш їй слово болюче, мов рана,
Що я вже не той, що колись.

Що гасне мій погляд і тихне мій голос,
А скиби зорали чоло,
Поволі в неволі сивіє мій волос,
А терня у груди вросло.

І скажеш їй думу, хай душу розважить,
А серцеві скаже: "Корись!"
Хай марно не б’ється, хай марно не тужить,
Бо я вже не той, що колись.

Ах, мрії, ви, мрії, я вами так тішивсь,
Я вами лиш тільки живу,
А ви мені вмісто спокою і щастя
Несете лиш сум і журбу.

Я хочу не мріять, я хочу забути,
Та годі, несила моя,
Лиш серце боліє за щастям своїм
І плаче-ридає душа.

Примітки:
1. Останні два рядки кожного куплету повторюються двічі.
2. Зап. Є. Луньо 03.03.1997 р. у м. Яворів Львівської обл. від Квас Стефанії. "Співали у тюрмі на Лонського у Львові" (Луньо, д/а, п. 4, зш. 21, арк. 7).
Джерело:
Стрілецькі пісні / Упорядник Оксана Кузьменко. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2005. – 640 с.

Рекламне оголошення