Як стрільці йшли з України
Як стрільці йшли з України,
То сльози тремтіли в очах,
Бо кождий кидав дівчину
На тих широких, на тих розлогих степах.
Приспів:
Розвіялись мрії рожеві,
Мрії мої, ах мої –
На спомин про хвилі давнії,
Остався мені, остався мені.
В городі Єлисаветі
Тужили дівчата в той день,
І нило серце з розпуки,
І гас у грудях, і гас в очках огень.
Поїзд помчався стрілою
На призабутий Запад,
А тільки пісня крилата
З димом буяла, з димом вертала назад.
То сльози тремтіли в очах,
Бо кождий кидав дівчину
На тих широких, на тих розлогих степах.
Приспів:
Розвіялись мрії рожеві,
Мрії мої, ах мої –
На спомин про хвилі давнії,
Остався мені, остався мені.
В городі Єлисаветі
Тужили дівчата в той день,
І нило серце з розпуки,
І гас у грудях, і гас в очках огень.
Поїзд помчався стрілою
На призабутий Запад,
А тільки пісня крилата
З димом буяла, з димом вертала назад.
Примітки:
1. Приспів повторюється після кожного куплету.2. Жовтень 1918 р., м. Чернівці (Кіш УСС).
3. Текст і ноти подаємо за публікацією у пісеннику "Сурма", 1922, с. 126-127.
В городі Єлисаветі тужили дівчата в той день – згадка про м. Єлисаветград, тепер м. Кіровоград Кіровоградської обл., у якому від червня до жовтня 1918 р. перебувала багаточисельна формація УСС. У той час січові стрільці відіграли значну національно-культурну роль в житті українців, з честю донесли стрілецьку ідею українського війська й національної свідомості. Завдяки неодноразовим зустрічам із селянами, роботі в "Просвіті", взаємному обміну думками про сучасну важку політичну дійсність, спільним мистецьким заходам і боротьбі проти московських впливів в Єлисаветграді стрільці створили атмосферу взаємного довір’я та щирої дружби з міцевим громадянством, українською інтелігенцією (див.: Ріпецький, 1956, с. 194-195). Софія Тобілевич, вдова українського драматурга І. Тобілевича (Карпенка-Карого), писала: "Знайте, що й донині сумує за вами село, куди внесені вами перші проміння національного почуття та освіти, і вся інтелігенція степової України..." (Тобілевич С. Рідні гості: Спогади з побуту українських січових стрільців на степовій Україні. – Львів-Київ, 1922. – с. 43).
Муз. обробки: Ярославенко, 1931, с. 6-7 (соло, міш. хор), Лисько, 1937, ч. 42 (Н. Нижанківський, чол. хор), Чоловський, 1994, с. 57-58.
Джерело:
Стрілецькі пісні / Упорядник Оксана Кузьменко. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2005. – 640 с.Рекламне оголошення