Засумуй, трембіто

текст
Засумуй, трембіто,
Та й по всему світу,
Що зів’яло галичанам
Сорок тисяч цвіту.

Засумуй, трембіто,
Та на всі Карпати,
Щоб не ждали сина з войни
Ні батько, ні мати.

Засумуй, трембіто,
Та на все Поділля,
Щоб не ждала дівчинонька
Хлопця на весілля.

Засумуй, трембіто,
Що галицька сила,
Та від Збруча по Славуту
Трупом застелила.

Примітки:
1. Останні два рядки кожного куплету повторюються двічі.
2. Весна 1920 р., м. Київ.
3. Текст і ноти подаємо за за публікацією у пісеннику "Сурма", 1922, с. 143.
У спогадах про передумови появи пісні Р. Купчинський згадував: "Кінчився 1919 р., рік повний трагічних подій. Дієва Армія подалася на захід, Галицька армія лишилася на місці і догоряла на тиф. Тоді постала пісня "Засумуй, трембіто, та по всьому світу, що зів’яло галичанам сорок тисяч цвіту". Ця пісня має дві мелодії: перша – Купчинського, а другу скомпонував Н. Нижанківський у Відні" (Соневицький, с. 130). Ці слова тільки підтверджують думку І. Іванця, який назвав "Засумуй, трембіто" "лебединою" піснею автора (УСС, с. 128). Пісня не раз слугувала промовистою ілюстрацією до спогадів про один з найтрагічніших відрізків стрілецької історії: "Постій цілої армії перемінився в одну, неупорядковану трупарню. Поставали нові цвинтарі з десятками тисяч березових хрестів. Деражня, Браїлів, Жмеринка, Бар, Винниця... Засумуй, трембіто". (Л. Лулу. Десятиліття переходу Збруча // Кал.-альманах ЧК, 1929, с. 81).
Муз. обробки та публікації: Ярославенко, 1931 (соло, міш. хор), Гайворонський, 1936 (міш. хор), Вахнянин, 1937 (міш., чол., дит. хор), Ковальчук, Шкрумеляк, 1939, с. 32-33; ЛНБ, конс. 77/76, п. 36 (С. Людкевич, соло з ф-но), Лисько, 1937 (Н. Нижанківський, міш. хор), Верета (чол. хор), Чоловський, 1994, с. 81-82.
Пісня вперше була надрукована у календарі американських українців "Дніпро" (Jersey City, N.J., 1921, с. 86). Очевидно, відтоді фольклоризувалась у середовищі українців західної діаспори, що підтверджується її публікаціями у хрестоматії українського фольклору (Reading in Ukrainian Folkfore by J.B. Rudnyckyj. – Second ed. – Winnipeg, 1958. – Р. 16-17).
Народні варіанти мало відрізняються від літературної редакції і належать переважно до пісень чоловічого репертуару. Варто зауважити, що незначні, здавалось би, синонімічні заміни демонструють фольклорне відображення дійсності. Так аторську метафору замінює у фольклоризованих текстах традиційно-реалістичний образ, внаслідок чого твір набуває підкресленої гостроти драматичного змісту: "зів’яло галичанам сорок тисяч цвіту" – "не стало" (Кузьменко, д/а, с. Розвадів), "пропало" (Кузьменко, д/а, с. Мокротин, с. Тулова), "упало" (Кузьменко, д/а, с. Саджівки).
Джерело:
Стрілецькі пісні / Упорядник Оксана Кузьменко. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2005. – 640 с.

Рекламне оголошення