Ой там заридали стрільці січовії
Ой там заридали стрільці січовії,
Як Збруч-річку проходили,
Що стільки народу впало за свободу, –
Встоятись не було сили.
Ой та заридали стрільці січовії,
Стали дрібні слези лити:
– Буде лях проклятий батьками орати,
Матер’ями волочити.
Ой не тішся, враже, бо по Збруч – то наше
Ще живе стрілецька слава.
Вернуться ще тії стрільці січовії –
Задрожить Москва й Варшава.
Ой та заридали стрільці січовії,
Як Збруч-річку проходили,
Що стільки народу впало за свободу,
Встоятись не було сили.
Як Збруч-річку проходили,
Що стільки народу впало за свободу, –
Встоятись не було сили.
Ой та заридали стрільці січовії,
Стали дрібні слези лити:
– Буде лях проклятий батьками орати,
Матер’ями волочити.
Ой не тішся, враже, бо по Збруч – то наше
Ще живе стрілецька слава.
Вернуться ще тії стрільці січовії –
Задрожить Москва й Варшава.
Ой та заридали стрільці січовії,
Як Збруч-річку проходили,
Що стільки народу впало за свободу,
Встоятись не було сили.
Примітки:
1. Останні два рядки кожного куплету повторюються двічі.2. Зап. О. Кузьменко 27.07.1998 р. у с. Володимирці Жидачівського р-ну Львівської обіг, від Ткач Марії, 1925 р.н. Виконавиця запам’ятала, як "у Журавні хоронили двох хлопців, тих, що побили поляки. Оден був з Чертижа, а оден був журавеньський, той Куцик писався. Тоді цю пісню співав журавенський хор". Нотна транскрипція В. Коваля.
Джерело:
Стрілецькі пісні / Упорядник Оксана Кузьменко. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2005. – 640 с.Рекламне оголошення