Із-за гори високої вітрець повіває
Із-за гори високої вітрець повіває,
Гей, гей, стрілець молоденький вдома не буває.
Ой вийшов він на Збруч-річку – каламутні води,
Гей, гей, річко невеличка, важкі твої броди.
Ой глянув через себе – там палають села,
Гей, гей, рідна Україно, сумна-невесела.
Ой глянув поза себе – там дими чорніють,
Гей, гей, покотили сльози, серденко німіє.
Гей, гей, стрілець молоденький вдома не буває.
Ой вийшов він на Збруч-річку – каламутні води,
Гей, гей, річко невеличка, важкі твої броди.
Ой глянув через себе – там палають села,
Гей, гей, рідна Україно, сумна-невесела.
Ой глянув поза себе – там дими чорніють,
Гей, гей, покотили сльози, серденко німіє.
Примітки:
1. с. Зелене, Зах. Поділля.2. Зап. З. Коваль 09.05.1992 р. у с. Зелене Гусятинського р-ну Тернопільської обл. від Смотрич Стефанії, 1926 р.н., Мороз Ольги, 1929 р.н., Гарячої Марії, 1951 р.н. (Архів ПНДЛМЕ, ф. ГНЗ-16З, арк. 8, 12). Нотна транскрипція З. Коваль.
Джерело:
Стрілецькі пісні / Упорядник Оксана Кузьменко. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2005. – 640 с.Рекламне оголошення