Гей там у Вільхівці
текст
нотиГей там у Вільхівці, там дівчина жиє,
Від неї, мов від сонця, проміння ясне б’є.
Сміються карі очі, як зорі серед ночі,
Від неї, мов від сонця, проміння ясне б’є.
До тої дівчиноньки хорунжий заходив
І в синіх оченятах спокій душі втопив.
Чи в хаті, чи на полі він кляв нещасній долі
І в злості дві російські дивізії розбив.
Аж раз у темну нічку, як світ безжурно спав,
Таємними стежками москаль на полк напав.
Як лев, наш Черник бився, та й він вкінці зморився
І разом з товариством в неволеньку попав.
Тепер він машерує в далекую Сибір
І очі все звертає до ясних, ясних зір.
А скільки разів гляне, то Вільховець спом’яне
І дивиться так сумно в синіючий простір.
Від неї, мов від сонця, проміння ясне б’є.
Сміються карі очі, як зорі серед ночі,
Від неї, мов від сонця, проміння ясне б’є.
До тої дівчиноньки хорунжий заходив
І в синіх оченятах спокій душі втопив.
Чи в хаті, чи на полі він кляв нещасній долі
І в злості дві російські дивізії розбив.
Аж раз у темну нічку, як світ безжурно спав,
Таємними стежками москаль на полк напав.
Як лев, наш Черник бився, та й він вкінці зморився
І разом з товариством в неволеньку попав.
Тепер він машерує в далекую Сибір
І очі все звертає до ясних, ясних зір.
А скільки разів гляне, то Вільховець спом’яне
І дивиться так сумно в синіючий простір.
Примітки:
1. Серпень-жовтень 1916 р., с. Потутори (тепер Бережанський р-н Тернопільської обл.)2. Текст і ноти подаємо за публікацією у пісеннику "Сурма", 1922, с. 96-101.
Р. Купчинський пише цю пісню під враженням лицарської звитяги хорунжого булавного від ділу УСС Федора Черника (1894-1918), уродженця с. Якимчиці Рудківського повіту (тепер Львівська обл.), який героїчно загинув у листопадових боях під залізничною станцією Мотовилівка (тепер Фастівського р-ну Київської обл.). Його особі було присвячено чимало поетичних творів ("Дума про Хведора Черника" Р. Купчинського (1921), "Вилітали сизі орли" М. Кураха (див. приміт.)). Сьогодні ці стрілецькі пісні малознані або ж відомі лише з уривків (див.: О. Доценко. Невідома сторінка з легенди про Українських січових стрільців // Кал.-альманах ЧК, 1934, с. 51):
Ліричну фабулу тексту Р. Купчинський побудував на певних життєвих моментах славного стрільця. Як згадував автор, за художньою хронологією й послідовністю останній куплет про російський полон – "етап на Сибір", склав про свого товариша Л. Лепкий вже після битви на горі Лисоня 2-4 вересня 1916 р. (Купчинський Р. Стрілецька пісня // Кал.-альманах ЧК, 1933, с. 13). З допомогою січового стрільця, композитора-аматора А. Баландюка, пісню остаточно оформили для співу під гітару.
Муз. обробки та публ.: Ярославенко, 1931 (соло), Вахнянин, 1937 (міш., чол., дит. хор), Лисько, 1937 (А. Рудницький, міш. хор), Гайворонський, 1936 (міш. хор), Ковальчук, Шкрумеляк, 1939; В. Безкоровайний (для ф-но), Чоловський, 1994.
Пісня зазнала цікавих фольклоризаційних змін. Записи відрізняються структурою, лексичними замінами, зачинами: "Ой там у горах там дівчина жис" – с. Устя Снятинського р-ну Івано-Франківської обл.; "А у селі Вельхівцях..." – с. Криве Козівського р-ну Тернопільської обл.; "Десь там у Вільхівцях..." – с. Делева Тлумацького р-ну Івано-Франківської обл.;
Ой там у Вільхівцях хатиночка стоїть,
Живе у ній дівчина хороша, мов той цвіт.
Сіяют карі очі, мов зорі серед ночі,
Від неї, мов від сонця, проміння ясне б’є.
Живе у ній дівчина хороша, мов той цвіт.
Сіяют карі очі, мов зорі серед ночі,
Від неї, мов від сонця, проміння ясне б’є.
Кузьменко, д/а (зап. 03.10.1997 р., с. Городниця Городен-ківського р-ну Львівської обл., Николаїшин Марія, 1920 р.н.).
Джерело:
Стрілецькі пісні / Упорядник Оксана Кузьменко. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2005. – 640 с.Рекламне оголошення
То Черникові хлопці проти гетьмана у бій ідуть.