Бо війна війною, гейта-вйо, вісьта-вйо

текст
Бо війна війною, гейта-вйо, вісьта-вйо,
В тім є Божа сила, гейта-вйо, вісьта-вйо,
Як не заб’є тебе остра куля,
Замість кулі копитами б’є кобила.

А вже що найгірше, гейта-вйо, вісьта-вйо.
Як заснеш на возі, гейта-вйо, вісьта-вйо.
Впадеш з воза, впадеш та й заб’єшся,
Впадеш з воза та й заб’єшся на дорозі.

– Прийди, мій стрільчику, гейта-вйо, вісьта-вйо.
Дам сира-сметани, гейта-вйо, вісьта-вйо.
Прийди, прийди мене потішати,
А як ясне сонце згасне – ніч настане.

Примітки:
1. Останні два рядки кожного куплету повторюються двічі.
2. Зап. О. Кузьменко 10.09.1992 р. у с. Красів Миколаївського р-ну Львівської обл. від Самборського Миколи, 1915 р.н. (Кузьменко, 1992, арк. 40). Нотна транскрипція Л. Лукашенко.
Сюжетна ланка про воїна Цяпку у тексті цього вар. відсутня. Натомість є куплет із звертанням дівчини до стрільця, що наголошує побутово-інтимну тему. З’ясовуються, таким чином, приязні взаємостосунки стрілецтва із цивільним населенням. Такого типу й давніші польові фіксації пісні:
А вже гірше кулі, гайта-вйо,
Прийдесь загибати, вісьта-вйо,
Бо не можна собі із бабами,
Із бабами, із дівками ради дати.

Просять: "Прийди, стрільче, гайта-вйо,
Дам сира-сметани, вісьта-вйо.
Як но ясне, ясне сонце згасне,
Як но ясне сонце згасне, ніч настане".

(МФЕ, ф. 8-3, оп. 289, арк. 28 (зап. О. Бандурко 28.07.1940 р., м. Олеськ Золочівського р-ну Львівської обл., Литвин С., 17 р., Грищин Е., 18 р.).
Джерело:
Стрілецькі пісні / Упорядник Оксана Кузьменко. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2005. – 640 с.

Рекламне оголошення