На улици сурма грає
текст
нотиНа улици сурма грає,
Гей, то Січ в похід виступає.
А гаката подуріла,
Гей, як червоні ленти вздріла.
– Пусти мене, моя мати,
Гей, та за Січев вандрувати.
Буду тобі день орати,*
Гей, три дні ціпом молотити.
Літа орел небесами,
Гей, та над нами, козаками.
Гей, ти, орле, ти, соколе,
Гей, поведи нас в чисте поле.
За Русь нашу – Україну,
Гей, мем боротись до загину.
Буйний вітер повіває,
Гей, там Січ вправи відбуває.
Ми ся, браття, не лякаймо,
Гей, в товариство ся єднаймо.
В товаристві тая сила,
Гей, що гакату ме дусила.
Не будем їх виганяти.
Гей, самі будуть утікати.
Руські хлопці – радикали
Гей, "Січ" козацьку заснували.
В кождім селі на Підгір’ю,
Гей, наша слава ходить в пір’ю.
Кождий хлопець – як та перла,
Гей, та співає "Ще не вмерла".
Гей, то Січ в похід виступає.
А гаката подуріла,
Гей, як червоні ленти вздріла.
– Пусти мене, моя мати,
Гей, та за Січев вандрувати.
Буду тобі день орати,*
Гей, три дні ціпом молотити.
Літа орел небесами,
Гей, та над нами, козаками.
Гей, ти, орле, ти, соколе,
Гей, поведи нас в чисте поле.
За Русь нашу – Україну,
Гей, мем боротись до загину.
Буйний вітер повіває,
Гей, там Січ вправи відбуває.
Ми ся, браття, не лякаймо,
Гей, в товариство ся єднаймо.
В товаристві тая сила,
Гей, що гакату ме дусила.
Не будем їх виганяти.
Гей, самі будуть утікати.
Руські хлопці – радикали
Гей, "Січ" козацьку заснували.
В кождім селі на Підгір’ю,
Гей, наша слава ходить в пір’ю.
Кождий хлопець – як та перла,
Гей, та співає "Ще не вмерла".
Примітки:
1. Останній рядок кожного куплету повторюється двічі.
* В іншому варіанті співається "День орати, день косити".
2. Текст і ноти подаємо за першодруком – Нижанківський О., 1907, с. 49.Гей, то Січ в похід виступає – січові товариства як руханково-протипожежні організації, що масово поширились в Галичині, Буковині, упродовж 1900-1913 років, проводили неодноразові показові виступи – Січові свята (фестини). Вони прославилися організованістю й виявом товариської солідарності, високої громадянської моралі їхніх членів.
Гей, там Січ вправи відбуває – січовики мали добре продуману систему фізичної підготовки, основою якої були руханкові вправи.
Гей, як червоні ленти вздріла – члени січових товариств носили через праве плече на ліву сторону широкі (10 см) кольорові стрічки. Звичайні члени "Січі" носили темно-червону (малинову) ленту. Така ж лента звисала і під списом держака синьо-жовтого прапора повітових "Січей".
Гей, наша слава ходить в пір’ю – кожен член товариства "Січ", придержуючись традиції народного одягу свого села, обов’язково носив на капелюсі або шапці червоне перо, що було прикріплене січовою металевою зорею (див.: Трильовський К. З мого життя... // Гей, там на горі "Січ" іде. – Едмонтон, 1965. – с. 15.)
Публікації пісні у "Січ. співаниках" (1908, с. 12; 1909, с. 11-12; 1912, с. 25-26; 1921, с. 31-32) засвідчили популяризаційний характер і нефольклорний шлях поширення ще до Першої світової війни. Водночас присутність її в просвітянських і лугівських збірниках пізнішого часу серед реєстру стрілецьких пісень може прояснювати спосіб і причини тривалої збереженості в усній традиції ("Наша пісня", 1916, с. 25-26; Матіїв-Мельник, [1923], с. 29). Перший публікований фольклоризований вар. див.: Ященко, 1963 (с. 89-90). Водночас "На вулиці сурма грає" – одна з небагатьох січових пісень, яку в селянському середовищі вважають стрілецькою. Це підтверджено й змінами у тексті: суттєве скорочення авторського вірша із вилученими строфами про внутрішні засади товариства ("Січ вправи відбуває", "в товариство ся єднаймо", "руські хлопці радикали" і т.д.). Натомість визначилася тема виходу молодого січовика-добровольця на фронт для збройної боротьби за Українську державність. Це стало можливим внаслідок актуалізації художніх образів пісенного фольклору про козаччину ("мандрівка" та "гуляння по полю").
Джерела:
1. Січовий співаник / Упорядник Кирило Трильовський. – Відень: Друкарня "Адрія", 1921. – 96 с.2. Стрілецькі пісні / Упорядник Оксана Кузьменко. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2005. – 640 с.
Рекламне оголошення