Ми йдем вперід

1. Останні два рядки кожного куплету повторюються двічі.
2. Червень 1919 р.; біля м. Чорткова (Тернопільська обл.)
3. Текст і ноти подаємо за публікацією у пісеннику "Сурма", 1922, с. 132-133.
Пісня виникла під враженнями автора (на той час командира сотні кінноти УСС у складі бригади УГА) на події героїчної "Чортківської офензиви", що завершилася 8 червня 1919 р. здобуттям міст Ягольниця і Чортків (тепер Тернопільська обл.). "У бою за Чортків, – писав колишній поручник УСС, відомий художник, дослідник стрілецької творчості Іван Іванець (1893-1945), – наступали УСС з південного сходу та були співтворцями тої перемоги, що залишилась найкращим подвигом зброї УГА. Перемога під Чортковом викресала в армії нові ударні сили. Бригади перетомлені затяжними боями, рвались тепер розцвілими подільськими ланами навипередки за противником, що відступав поквапно. Ряди армії посилювали тисячі нових охотників". (УСС, с. 136-137).
Ця похідна стрілецька пісня сфокусувала у поетичному слові оптимістичний настрій, що підживлював галицьке стрілецтво у запеклому протистоянні українсько-польської війни, а головно пізніше, вже після поразки. Це підтверджують численні публікації твору у пісенниках та збірниках муз. обробок: Матіїв-Мельник, [1923], с. 23 (для тов-ва "Луг"); Дуб Б., 1928, с. 43 (для пластових хорів); Ярославенко, 1931 (для соло), Кал.-альманах ЧК, 1933, с. 151-152 (М. Гайворонський, чол. хор); Вахнянин, 1937 (для міш., чол., дит. хорів), Кудрик, 1943, с. 22 (для чол. хору).
Із кінця 1930-х рр. побутував варіант тексту, що був опублікований у "Великому співанику "Червоної калини". Порядкові зміни, що мають місце й у деяких пізніших фольклорних записах, дозволяють скоригувати час і шлях поширення варіанту:

Варіанти доповненого авторського тексту стосуються здебільшого з часу національно-визвольних змагань 1930-1950-х рр. (див.: Борці за волю, 1992, с. 184). Вони увійшли у золотий фонд репертуару УПА (див.: Погребенник Ф. "Чуєш, брате мій...". – Тернопіль, 1996, с. 48-49), відтак поширилися та закріпилися у репертуарі українців західної діаспори, зокрема, як пісня пластунів (Лавришин, 1996-1997, с. 4-5).
Муз. обробки: Залеський, 1954 (З в’яз., для чол. хору), Кудрик, 1954 (для чол. хору).Стрілецькі пісні / Упорядник Оксана Кузьменко. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2005. – 640 с.

Рекламне оголошення