То не грім загримів, то не дзвін задзвенів
То не грім загримів, то не дзвін задзвенів,
Не столітні дуби затріщали,–
То лихі вороги на наш край дорогий,
Мов голодні вовки, нападали.
І на нашій землі в своїй хвилі грізній
Ураганом важким прокотились,
І в годину грізну дорогую Вітчизну
У пожарі і крові топтали.
Гей, злодюго, трясись, утікай чимскоріш,
Бо господар додому вертає,
А ти, темная ніч, проходи чимскоріш,
Україні хай сонце засяє.
Де ж ті вірні сини, де поділись
Де ж ті лицарі грізні, завзяті?!
Чом вони не стають, чом вони
Батьківщину свою ратувати?
Не столітні дуби затріщали,–
То лихі вороги на наш край дорогий,
Мов голодні вовки, нападали.
І на нашій землі в своїй хвилі грізній
Ураганом важким прокотились,
І в годину грізну дорогую Вітчизну
У пожарі і крові топтали.
Гей, злодюго, трясись, утікай чимскоріш,
Бо господар додому вертає,
А ти, темная ніч, проходи чимскоріш,
Україні хай сонце засяє.
Де ж ті вірні сини, де поділись
Де ж ті лицарі грізні, завзяті?!
Чом вони не стають, чом вони
Батьківщину свою ратувати?
Примітки:
1. Останні два рядки кожного куплету повторюються двічі.2. Зап. Є. Луньо 31.08.1991 р. у с. Сарни Яворівського р-ну Львівської обл. від Колотила Дмитра, 1924 р.н. (Луньо, д/а, п. 1, зш. 3, арк. 1). Нотна транскрипція Л. Лукашенко. Поширена повстанська пісня, що є алюзією до стрілецької пісні "Що то за грім, огненний грім" (див. також Лавришин, 1996-1997, с. 123-124).
Джерело:
Стрілецькі пісні / Упорядник Оксана Кузьменко. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2005. – 640 с.Рекламне оголошення