В горах грім гуде, аж земля гуде [2]
В горах грім гуде, аж земля гуде,
Землю спороли гармати.
Ідуть молодці, січові стрільці,
Плачуть ранені Карпати.
Лютий враг прийшов проливати кров,
Взяти народ у неволю,
Із мор’я сліз у край приніс,
Щоб затопить Україну.
Уступився кат із верхів Карпат,
Втік, наче вовк, манівцями,
Бо він упав, у бій попав
Між січовими стрільцями.
Землю спороли гармати.
Ідуть молодці, січові стрільці,
Плачуть ранені Карпати.
Лютий враг прийшов проливати кров,
Взяти народ у неволю,
Із мор’я сліз у край приніс,
Щоб затопить Україну.
Уступився кат із верхів Карпат,
Втік, наче вовк, манівцями,
Бо він упав, у бій попав
Між січовими стрільцями.
Примітки:
Зап. О. Кузьменко 13.05.1992 р. у с. Кавсько Стрийського р-ну Львівської обл. від Юрків Анастасії, 1927 р.н. Різні записи ущільнених вар. демонструють цікаві перекомбінації рядків і куплетів.Зіставлення з іншими записами переконують у тенденційності порядкових замін. Виявлено, зокрема, тавтологію, на основі якої легко виокремити стабілізаційні елементи фольклоризованого тексту. Так довкола цих стійких виразів розробляються нові образи, що більш відповідні до естетичних смаків народних виконавців та їхнього розуміння провідного мотиву пісні. Очевидним є не довільність, а певні межі синонімічного вибору у варіантах:
Дем’ян, арк. 52 (зап. 1991 р., с. Витвиця Долинського р-ну Івано-Франківської обл., Витвицька Теодора, 1923 р.н.).
В горах грім гуде, хоч зима паде,
Землю спороли гранати,
Гуде земля, дрожить вона,
Стогнуть ранені Карпати.
Землю спороли гранати,
Гуде земля, дрожить вона,
Стогнуть ранені Карпати.
Дем’ян, арк. 54 (зап. 1992 р., с. Спас Горішній Косівського р-ну Івано-Франківської обл., Іванюк Михайло, 1929 р.н.).
В горах грім гуде, і земля гуде,
Землю спороли гармати,
Іде луна, дрожить земля,
Дрожать ранені камрати.
Землю спороли гармати,
Іде луна, дрожить земля,
Дрожать ранені камрати.
Кузьменко, д/а (зап. 30.08.1998 р., с. Посухів Бережанського р-ну Тернопільської обл., Скальська Ганна, 1946 р.н.).
Хто ж здоров, вставай боронити край,
Спораний кров’ю, слезами.
Не буде тобі сумно у борбі
Між Січовими стрільцями.
Спораний кров’ю, слезами.
Не буде тобі сумно у борбі
Між Січовими стрільцями.
Дем’ян, арк. 53 (зап. 1990 р., с. Ваньковичі Самбірського р-ну Львівської обл., Сарахман Марія, 1923 р.н.).
В горах грім гуде, хто вперед іде?
То українські дівчата.
Гримить луна, дуднить рілля,
Плачуть ранені Карпати.
То українські дівчата.
Гримить луна, дуднить рілля,
Плачуть ранені Карпати.
Сокіл В., Сокіл Г., 1998, с. 423 (зап. 27.04.1997 р., с. Волосянка Сколівського р-ну Львівської обл., Сокіл Василь, 1927 р.н., Сокіл Ярослава, 1953 р.н.).
Грім вгорі гуде, аж луна іде,
Землю спороли гармати,
Дрижить земля, стогнуть поля,
Стогнуть зранені Карпати...
Землю спороли гармати,
Дрижить земля, стогнуть поля,
Стогнуть зранені Карпати...
Пазяк, 2002, с. 30 (зап. 1944-1947 рр. у с. Плем’я Рожнятівського р-ну Івано-Франківської обл.).
Джерело:
Стрілецькі пісні / Упорядник Оксана Кузьменко. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2005. – 640 с.Рекламне оголошення
Землю спороли гранати,
Шумить вода, дуднить земля,
Дрожать зранені Карпати.