В горах грім гуде, аж земля гуде [1]

текст
В горах грім гуде, аж земля гуде,
Землю спороли гармати.
Дрожить земля, стогне вона,
Плачуть зранені Карпати.

Хто живий, вставай боронити край,
Щоб не ходить манівцями,
Не буде тобі сумно у борбі
Між січовими стрільцями.

А хто ж то іде і перед веде?
Диво – це наші дівчата:
Личко як мак, кругом козак,
Душа стрілецька завзята.

Не цілуйте їх – на війні це гріх,
Лиш обнімайте думками.
Слава тим дочкам, славним юначкам,
Між січовими стрільцями.

Примітки:
1. Останні два рядки кожного куплету повторюються двічі.
2. Зап. О. Кузьменко 11.09.1992 р. у с. Розвадів Миколаївського р-ну Львівської обл. від Семген Ганни, 1927 р.н. Нотна транскрипція В. Коваля. Вар.: Сокіл, 2003, с. 319.
Джерело:
Стрілецькі пісні / Упорядник Оксана Кузьменко. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2005. – 640 с.

Рекламне оголошення