Члени читальні, єднаймося, браття

текст
Члени читальні, єднаймося, браття,
Щоб згуртували ми ціле село,
Щоби нам з неволі сонце засвітило,
За чорні хмари щоби не зайшло.

З-під наших низів, селянських стріхів,
Ми несемо книжку – вона нас навчить.
Що ми колись, що ми постраждали,
За що наш нарід нині так терпить.

Ми хочем волі, ми хочем долі,
Хочемо летіти, розвивати край,
Хочемо летіти, хочемо просвіти,
Як там, як там, як там далекий край.

Де ж наша слава, слава кровава,
Де наші гетьмани – січові стрільці?
Ще як їх забрали, все поруйнували,
А ми, народ, народні жебраки.

Не бійся, брате, сотня поляже –
Тисяча повстанців встане до борби.
Із тяжкой неволі ждем життя на волі,
Повстануть всі заковані з тюрми.

Тин зруйнували, все сплюндрували,
Де стояли школи – настали тюрми,
А тюремні ями – нашими кістками,
Віддай, віддай Україну назад!

Примітки:
1. Останні два рядки кожного куплету повторюються двічі.
2. Зап. І. Федун 21.06.1992 р. у с. Гориславичі Мостиського р-ну Львівської обл. від Крутій Наталії, 1931 р.н., Федорчак Марії, 1935 р.н., Крутія Івана, 1927 р.н. (Архів ПНДЛМЕ, ф. ГЕК-83, арк. 94-95). Версія пісні, що виникла у середовищі членів тов-ва "Просвіта". Нотна транскрипція І. Федун. Вар.: Сокіл, 2003, с. 320-321.
Джерело:
Стрілецькі пісні / Упорядник Оксана Кузьменко. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2005. – 640 с.

Рекламне оголошення