А в липені у осичині
А в липені у осичині
Там Іванко та й сіно косить.
Там Іванко та й сіно косить,
Свого кониченька він просить.
– Ой їж, коню, зеленеє сіно,
Ой пий, коню, холодную воду.
Біжи, коню, та й дорогою,
Дорогою та й широкою.
Дорогою та й широкою,
Долиною та й глибокою.
Долиною та й глибокою,
Та й до тестенька та й у двір.
Що у тестенька у дворі
Та ой мед-вино на столі.
Там Іванко та й сіно косить.
Там Іванко та й сіно косить,
Свого кониченька він просить.
– Ой їж, коню, зеленеє сіно,
Ой пий, коню, холодную воду.
Біжи, коню, та й дорогою,
Дорогою та й широкою.
Дорогою та й широкою,
Долиною та й глибокою.
Долиною та й глибокою,
Та й до тестенька та й у двір.
Що у тестенька у дворі
Та ой мед-вино на столі.
Примітки:
1. Співається на мелодію пісні "Зеленая та й дібрівонька".2. Перший рядок кожного куплету повторюється двічі.
Джерело:
Обрядові пісні Слобожанщини / Упорядник В.В. Дубравін. – Суми: ВТД "Університетська книга", 2005. – 446 с.Рекламне оголошення