Ой терен, терен, зелений гаю
Ой терен, терен, зелений гаю,
Десь мій миленький в чужому краю.
Ой хто ж то їде, коником грає?
То мій Іванко людей питає:
– Де ж моя Галя та господиня?
В неї сорочок повная скриня.
В неї сорочок повная скриня,
Та ще й до того хусточка синя.
Хусточка синя, білі рушнички,
Не ходи, Галю, на вечорнички.
Ой пішла Галя на вечорниці,
Заплела туго свої косиці.
Через річеньку, через колоду
Упала Галя в холодну воду.
Упала Галя в холодну воду
Та й наробила велику шкоду.
Упала Галя та й репетує:
– Хто ж мене, люди, та й порятує?
Іде Іванко, все теє чує,
Він свою Галю та й порятує:
– Через річеньку, через болото
Подай рученьку, моє золото.
Через річеньку, через биструю
Подай рученьку, подай другую.
Через річеньку та й через кладку,
Я тебе спасу, моє зернятко.
Десь мій миленький в чужому краю.
Ой хто ж то їде, коником грає?
То мій Іванко людей питає:
– Де ж моя Галя та господиня?
В неї сорочок повная скриня.
В неї сорочок повная скриня,
Та ще й до того хусточка синя.
Хусточка синя, білі рушнички,
Не ходи, Галю, на вечорнички.
Ой пішла Галя на вечорниці,
Заплела туго свої косиці.
Через річеньку, через колоду
Упала Галя в холодну воду.
Упала Галя в холодну воду
Та й наробила велику шкоду.
Упала Галя та й репетує:
– Хто ж мене, люди, та й порятує?
Іде Іванко, все теє чує,
Він свою Галю та й порятує:
– Через річеньку, через болото
Подай рученьку, моє золото.
Через річеньку, через биструю
Подай рученьку, подай другую.
Через річеньку та й через кладку,
Я тебе спасу, моє зернятко.
Джерело:
Обрядові пісні Слобожанщини / Упорядник В.В. Дубравін. – Суми: ВТД "Університетська книга", 2005. – 446 с.Рекламне оголошення