– Весняночка-красняночка,
Де ти зимувала?
– У зеленому садочку
Квіти поливала. Ух!

– Весняночка-красняночка,
Чом не гукаєшся?
Ти, зірочка кам’яная,
Чом не лупаєшся? Ух!

Ти, зірочка кам’яная,
Чом не лупаєшся?
Ти, дівчина молоденька,
Чом не признаєшся? Ух!

– Ой хіба ж я крейдяная,
Що я вколуплюся.
Ой хіба ж я дурна буду,
Що я признаюся? Ух!

Я полову провіваю,
Зернята шукаю.
Я з чужими не гуляю,
Свого ж дожидаю. Ух!

Ой що мені із полови,
Як зерна немає.
Ой що мені із чужого,
Як свого немає. Ух!