Стелився дим, немов холодна м’ята,
Стихала завірюха за ліском.
Сказав солдат, схилившись до солдата:
– О брате мій, який я бачив сон!

Приспів:
Цвіте край саду яблуня у житі,
Шумлять вітри в широкім верховітті,
Летять назустріч білі пелюстки,
Немов щасливий погляд з-під руки.
Цвіте край саду яблуня у житі,
І, значить, пісня житиме на світі:
"Зелене жите, житечко зелене,
Хороші гості за столом у мене!"

На рідне поле він вернувсь не скоро.
Пора його вже внукам засівати.
А яблуня росте крізь кров і порох –
Це найдорожча спадщина солдата.

Приспів

Нам шле той самий сон зелена нива,
Ось він летить, немов травнева злива:
Там, де по серцю пам’яті дорога, –
Сурмить Любов! і дзвонить Перемога!
І входять в сад Любов і Перемога...

Приспів

"Зеленеє жито, зелене,
Хорошії гості у мене.
Зеленеє жито за селом –
Хорошії гості за столом!"