Сонце сіло за горами
Та й за Верховину.
А гуцул давно чекає
Кохану дівчину.

Приспів:
Пісне з полонини,
Полинь до дівчини!
Розкажи, як я кохаю,
Як її чекаю. (весь куплет – 2)

Так запали в душу коси,
Стрічками обвиті,
Як волошки, сині очі –
Єдині на світі.

Не розкажуть про кохання
Їй вуста несмілі,
В пісні серце розкриваю
Я дівчині милій.

А коли засяють зорі
Понад рідним плаєм,
Ніжну пісню про кохання
Разом доспіваєм.