Ой там, із-за гори
Ой там, із-за гори,
Вітер повіває.
Ой мати дочку
Про життя питає.
"Ой спитай, мати,
Да й в сірого утяти.
Що сіреньке утя
На морі ночує.
Ой воно ж моє
Все горенько чує.
Що первеє горе,
То дитина мала.
А другеє ж горе,
То свекруха лиха.
А найтяжче горе,
Що милий покидає!"
Вітер повіває.
Ой мати дочку
Про життя питає.
"Ой спитай, мати,
Да й в сірого утяти.
Що сіреньке утя
На морі ночує.
Ой воно ж моє
Все горенько чує.
Що первеє горе,
То дитина мала.
А другеє ж горе,
То свекруха лиха.
А найтяжче горе,
Що милий покидає!"
Примітки:
1. Останній рядок кожного куплету повторюється двічі.2. Записано на Полтавщині.
Джерело:
Пісенний вінок: Українські народні пісні / Упорядник Андрій Михалко. – Київ: Криниця, 2007. – 400 с.Рекламне оголошення
текст
ноти