Ой п’є чумак, п’є
Ой п’є чумак, п’є – в його гроші є.
Ой за ним, за ним його рідна мати дрібні сльози ллє.
"Ой синочку мій, дитино ж моя!
Ой покинь, покинь горілочку пити, бо проп’єш коня!"
"Ой, мати ж моя, не покину я!
Ой не покину горілочку пити, бо солодкая!"
"Ой синочку мій, дитино ж моя!
Ой покинь покинь, дівчину любити, бо зведе з ума!"
"Ой мамо ж моя, не покину я!
Ой не покину дівчину любити, бо хорошая!"
Ой за ним, за ним його рідна мати дрібні сльози ллє.
"Ой синочку мій, дитино ж моя!
Ой покинь, покинь горілочку пити, бо проп’єш коня!"
"Ой, мати ж моя, не покину я!
Ой не покину горілочку пити, бо солодкая!"
"Ой синочку мій, дитино ж моя!
Ой покинь покинь, дівчину любити, бо зведе з ума!"
"Ой мамо ж моя, не покину я!
Ой не покину дівчину любити, бо хорошая!"
Примітки:
Останній рядок кожного куплету повторюється двічі.Джерело:
Пісенний вінок: Українські народні пісні / Упорядник Андрій Михалко. – Київ: Криниця, 2007. – 400 с.Рекламне оголошення