Над моєю хатиною
Чорна хмара стала...
А на мене, молодую,
Поговір та слава!

Ой я тую чорну хмару
Крилом розмахаю...
Перебуду сей поговір,
Перебуду й славу.

Хоч я сюю перебуду,
Другую набуду,
А таки ж я, молодая,
Без слави не буду.

Ой не піде дрібен дощик
Без тучі, без грому...
Ой не вийде дівка заміж
Та й без поговору.

Настучиться, нагримиться, –
Дрібен дощик піде...
Насудятьси воріженьки,
Дівка заміж піде.

Судіть, судіть, воріженьки,
А я й не боюся:
З ким люблюся – ізійдуся,
Не наговорюся.

Судіть, судіть, воріженьки, –
Судила б вас трясця!..
А моєму миленькому
Пошли, Боже, щастя...

Пошли, Боже, йому щастя
Що й добру годину,
Що він мене пригортає,
Як мати дитину.