Моя стежина
Чому, сказати, й сам не знаю,
Живе у серці стільки літ
Ота стежина в нашім краю,
Одним одна біля воріт.
Ота стежина в нашім краю,
Одним одна, одним одна
Біля воріт.
Приспів:
Де ти, моя стежино,
Де ти, моя стежино, –
Ота стежина в нашім краю
Одним одна, одним одна
Біля воріт.
На вечоровім виднокрузі,
Де обрій землю обніма,
Нема кінця їй в темнім лузі,
Та й повороту – повороту теж нема.
Дощами мита-перемита,
Снігами знесена у даль,
Між круглих соняхів із літа
Мій ревний біль, мій ревний біль
І ревний жаль.
Моя надієчко, я знаю,
Мій крик життя на цілий світ,
Ота стежина в ріднім краю
Одним одна, одним одна
Біля воріт.
Живе у серці стільки літ
Ота стежина в нашім краю,
Одним одна біля воріт.
Ота стежина в нашім краю,
Одним одна, одним одна
Біля воріт.
Приспів:
Де ти, моя стежино,
Де ти, моя стежино, –
Ота стежина в нашім краю
Одним одна, одним одна
Біля воріт.
На вечоровім виднокрузі,
Де обрій землю обніма,
Нема кінця їй в темнім лузі,
Та й повороту – повороту теж нема.
Дощами мита-перемита,
Снігами знесена у даль,
Між круглих соняхів із літа
Мій ревний біль, мій ревний біль
І ревний жаль.
Моя надієчко, я знаю,
Мій крик життя на цілий світ,
Ота стежина в ріднім краю
Одним одна, одним одна
Біля воріт.
Примітки:
Приспів повторюється після кожного куплету.Джерело:
Пісенний вінок: Українські народні пісні / Упорядник Андрій Михалко. – Київ: Криниця, 2007. – 400 с.Рекламне оголошення