Дівчинонька по гриби ходила [2]
Дівчинонька по гриби ходила,
В зеленому гаю заблудила.
Приблудила к зеленому дубу:
Ой тут же я ночувати буду.
Я ж думала, що дуб зелененький,
А то стояв козак молоденький.
І сказала: "Козаче-гультяю,
Виведь мене з зеленого гаю.
Виведь мене з зеленого гаю,
Я ж, молода, дороги не знаю".
Коли б дівка дороги не знала,
То б козака гультяєм не звала.
А сказала б: "Козаче-соколу,
Виведь мене з зеленого бору.
Виведь мене із темного бору
Та й проведи до самого двору".
В зеленому гаю заблудила.
Приблудила к зеленому дубу:
Ой тут же я ночувати буду.
Я ж думала, що дуб зелененький,
А то стояв козак молоденький.
І сказала: "Козаче-гультяю,
Виведь мене з зеленого гаю.
Виведь мене з зеленого гаю,
Я ж, молода, дороги не знаю".
Коли б дівка дороги не знала,
То б козака гультяєм не звала.
А сказала б: "Козаче-соколу,
Виведь мене з зеленого бору.
Виведь мене із темного бору
Та й проведи до самого двору".
Примітки:
Останній рядок кожного куплету повторюється двічі.Джерело:
Пісенний вінок: Українські народні пісні / Упорядник Андрій Михалко. – Київ: Криниця, 2007. – 400 с.Рекламне оголошення