Побила шевця лиха година –
Шевчиха не злюбила.

Казала йому черевики шити
З комарової шкурки.

А він їй казав дратовки прясти
З тонкої павутини.

Та із тонкої павутини,
Із білої щетини.

Казала йому рибку зловити
Без човна і без весельця.

А він їй сказав рибку зварити,
Щоб вона жива була.

Ой то човничок ісхибнув,
А той шевчик утонув.

А шевчиха злякалася,
Що вдовою осталася.

Прийшов од неї вдівець-молодець:
– Ой здоров, здоров, вдово-небого!

Ой здоров, здоров, вдово-небого,
Чи маєш дітей много?

– А що куточок, то й парубочок,
Коло печі дев’ять дочок.

Ой ще вони та не усі,
Половина у вівсі,

Аж семеро ячмінь в’яже,
Ой та правду баба каже.