Ой ти, брате Мусію,
Чи бачив ти чудасію?
Сів я, думав, думав,
Та й неволя моя.

Що чоловік при степу
Оводами орав,
Оводами орав,
Комарами поганяв.

А мухами волочив,
А сльозами примочив.
Сів я, думав, думав,
Та й неволя моя.

Ой ти, брате Мусію,
Чи бачив ти чудасію?
Чи ти бачив чудасію?
Чи бачив ти чудака?

Що чоловік при степу
Сокирою ячмінь тяв,
Сокирою ячмінь тяв,
Поясами пов’язав,

А голкою поносив,
Горобцями повозив.
Сів я, думав, думав,
Та й неволя моя.

Ой ти, брате Мусію,
Чи бачив ти чудасію?
Як попова кобила
По городі ходила.

По городі ходила,
Поросята водила.
Поросята пискотять,
Вони їсти хотять.

Вони їсти захотіли,
І знялися, полетіли.
Сів я, думав, думав,
Та й неволя моя.

І знялися, полетіли
Та й на дубі вони сіли.
Сів я, думав, думав,
Та й неволя моя.