Як ми ся пібрали
Як ми ся пібрали,
Нічого не мали.
Полягали під мішок
Та й ся обнімали.
Приспів:
Правда, люди, правда,
Господиня гарна.
Правда, люди, правда я
Господиня гарная?
Ідуть люди з міста
І з мене сміються,
Що на моїх перинах
Ворони несуться.
Не смійтеся, люди,
Якось воно буде.
Підскубу я вороня –
І перина буде.
Дощик накрапає,
Вітрець повіває.
Полетіло вороня –
Перини немає.
Нічого не мали.
Полягали під мішок
Та й ся обнімали.
Приспів:
Правда, люди, правда,
Господиня гарна.
Правда, люди, правда я
Господиня гарная?
Ідуть люди з міста
І з мене сміються,
Що на моїх перинах
Ворони несуться.
Не смійтеся, люди,
Якось воно буде.
Підскубу я вороня –
І перина буде.
Дощик накрапає,
Вітрець повіває.
Полетіло вороня –
Перини немає.
Примітки:
Кожні два рядки кожного куплету повторюються двічі.Джерело:
Жартівливі та сатиричні пісні / Упорядник Микола Дмитренко. – Київ: Дніпро, 1988. – 327 с.Рекламне оголошення