Не тепер, не тепер по гриби ходити:
Восени, восени, як будуть родити.

Не з мішками, не з мішками, а все з торбинками,
Не сама я, не сама я, а все з козаками.

Саджу редьку, саджу редьку, медом поливаю;
Як уроде моя редька, на зиму сховаю.

– Ой не їв я редьки зроду, редька дуже горка.
Ой не бив я жінки зроду, в мене жінка ловка.

Побив раз – негаразд, тіло посиніло,
Виплакав я карі очі, поки побіліло.