А мій милий Онгурян
А мій милий Онгурян
Десь поїхав по бур’ян,
Аля-ля-ля-ля-ля, аля-ля.
Запалила – куриться,
Сама сіла – журиться,
Аля-ля-ля-ля-ля, аля-ля.
Подивилась – кум іде,
Під пахвою щось несе,
Аля-ля-ля-ля-ля, аля-ля.
Притулився кум близенько,
Зразу стало веселенько,
Аля-ля-ля-ля-ля, аля-ля.
Що то в мене за жінка,
Що висока та й тонка,
Аля-ля-ля-ля-ля, аля-ля.
Ота моя кума люба,
Що під нею литка груба,
Аля-ля-ля-ля-ля, аля-ля.
Десь поїхав по бур’ян,
Аля-ля-ля-ля-ля, аля-ля.
Запалила – куриться,
Сама сіла – журиться,
Аля-ля-ля-ля-ля, аля-ля.
Подивилась – кум іде,
Під пахвою щось несе,
Аля-ля-ля-ля-ля, аля-ля.
Притулився кум близенько,
Зразу стало веселенько,
Аля-ля-ля-ля-ля, аля-ля.
Що то в мене за жінка,
Що висока та й тонка,
Аля-ля-ля-ля-ля, аля-ля.
Ота моя кума люба,
Що під нею литка груба,
Аля-ля-ля-ля-ля, аля-ля.
Джерело:
Жартівливі пісні. Родинно-побутові / Упорядники О.І. Дей, М.Г. Марченко, А.І. Гуменюк. – Київ: Наукова думка, 1967. – 800 с.Рекламне оголошення