Пішла баба на гриби, а дід на підпеньки
Пішла баба на гриби, а дід на підпеньки,
Баба свої посушила, дід поніс до Ксеньки.
Баба свої посушила, борщу наварила
Та й ще свого дідунейка на борщ запросила.
А дід борщик посербує та й все бабку хвалить:
– Ото моя бабунейка добрий борщик варить.
Та якби ти, бабунейко, мої мислі знала,
Та пішла би на лотоки та й там ся скупала.
Пішла баба на лотоки, ноги замочила,
А дід бабу стукнув ззаду, баба ся втопила.
Ой іде дід додомойку та й в долоні плеще,
Оглянувся позад себе – баба воду хлепче.
Ой справив дід весіллячко та й в долоні ріже,
Оглянувся позад себе – баба з води лізе.
– Нащо тобі, дідунейку, тепер ся женити?
Я ся добре викупала, лиш би ся любити!
Баба свої посушила, дід поніс до Ксеньки.
Баба свої посушила, борщу наварила
Та й ще свого дідунейка на борщ запросила.
А дід борщик посербує та й все бабку хвалить:
– Ото моя бабунейка добрий борщик варить.
Та якби ти, бабунейко, мої мислі знала,
Та пішла би на лотоки та й там ся скупала.
Пішла баба на лотоки, ноги замочила,
А дід бабу стукнув ззаду, баба ся втопила.
Ой іде дід додомойку та й в долоні плеще,
Оглянувся позад себе – баба воду хлепче.
Ой справив дід весіллячко та й в долоні ріже,
Оглянувся позад себе – баба з води лізе.
– Нащо тобі, дідунейку, тепер ся женити?
Я ся добре викупала, лиш би ся любити!
Джерело:
Жартівливі пісні. Родинно-побутові / Упорядники О.І. Дей, М.Г. Марченко, А.І. Гуменюк. – Київ: Наукова думка, 1967. – 800 с.Рекламне оголошення