В місяці іюлі випала пороша

В місяці іюлі випала пороша,
Тим дід бабу полюбив, що баба хороша!

Взяв дід бабу за рученьку та й повів в садочок:
– Сідай отут, моя бабко, маковий цвіточок!

Взяв дід бабу за рученьку та й повів в світлицю,
Поважає старий бабу, як би й молодицю!

Взяв дід бабу за рученьку, став пильно дивиться,
Приглядався бабі в зуби, аж баба й не годиться!

Взяв дід бабу за рученьку та й повів до броду,
Взвівши ж її на місточок, зопхнув к дідьку в воду!

– Отут, бабко моя мила, в гріхах своїх кайся,
Тут водиця холодненька, трошки покупайся!

Стала баба винурять, а дід зверху києм,
Дотіль баба булькотала, покіль не пропала!

Примітки:
Останній рядок кожного куплету повторюється двічі.
Джерело:
Жартівливі пісні. Родинно-побутові / Упорядники О.І. Дей, М.Г. Марченко, А.І. Гуменюк. – Київ: Наукова думка, 1967. – 800 с.

Рекламне оголошення