Як у нас була Векла

Як у нас була Векла,
Що вилізла з пекла,
Вона ж таки Тимаха,
До кваші удаха.

Наробила кваші в діжці,
Стала кваша грати,
Потолок підіймати.
Хуки! Хуки! Хуки!

Та стопила кваша
Всі вулиці й луки!
Сюди їхав генерал
Василій Задонський,
Та в вуличку нашу,
Та витопив вісім конь
У ту саму квашу.

Та втопила Грицька,
Та втопила Яцька,
Втопила Івана,
Втопила Романа,
Утопила і того,
Що не знаєм і кого.

Ой ти ж, кваша, кваша,
Яка ж то ти мудра,
Увечері по губах,
А по утрах по штанах.

А ви, свині веселіться,
Радуйтеся по хлівах,
Піднімайте хвости,
Та ну по кваші брести!
Джерело:
Жартівливі пісні. Родинно-побутові / Упорядники О.І. Дей, М.Г. Марченко, А.І. Гуменюк. – Київ: Наукова думка, 1967. – 800 с.

Рекламне оголошення