Ганусенько-серденько
– Ганусенько-серденько, скажи мені правдоньку,
А звідки ж ти гостей мала, як без мене вдомоньку?
Був скрипністий зі Львова, цимбалістий з Кракова,
А Михайло-придибайло, мому серцю сподобайло, був родимий з Чорткова.
– Ганусенько-серденько, скажи мені правдоньку,
А чим ти їх годувала, як без мене вдомоньку?
– Їв скрипністий галушки, цимбалістий пампушки,
А Михайло-придибайло, мому серцю сподобайло, їв зі мною пиріжки.
– Ганусенько-серденько, скажи мені правдоньку,
А де ж ти їх ночувала, як без мене вдомоньку?
– Спав скрипністий на лавках, цимбалістий на дошках,
А Михайло-придибайло, мому серцю сподобайло, спав на перинах-подушках.
А звідки ж ти гостей мала, як без мене вдомоньку?
Був скрипністий зі Львова, цимбалістий з Кракова,
А Михайло-придибайло, мому серцю сподобайло, був родимий з Чорткова.
– Ганусенько-серденько, скажи мені правдоньку,
А чим ти їх годувала, як без мене вдомоньку?
– Їв скрипністий галушки, цимбалістий пампушки,
А Михайло-придибайло, мому серцю сподобайло, їв зі мною пиріжки.
– Ганусенько-серденько, скажи мені правдоньку,
А де ж ти їх ночувала, як без мене вдомоньку?
– Спав скрипністий на лавках, цимбалістий на дошках,
А Михайло-придибайло, мому серцю сподобайло, спав на перинах-подушках.
Примітки:
Останній рядок кожного куплету повторюється двічі.Джерело:
Жартівливі пісні. Родинно-побутові / Упорядники О.І. Дей, М.Г. Марченко, А.І. Гуменюк. – Київ: Наукова думка, 1967. – 800 с.Рекламне оголошення