Та була в мене жінка [3]
Та була в мене жінка,
Та була в мене любка,
Та послала мене в ліс,
Щоб я їй дров приніс.
Та дала мені сокиру,
Та дала мені тупую,
Щоб я забарився,
В лісі заблудився.
Але я не горював,
Бо сокиру поламав,
Таки не барився,
Додому прибився.
Та добрий вечір, жінко,
Та добрий вечір, любко,
Таки буду вечеряти
З тобою, голубко.
Та була в мене жінка,
Та була в мене любка
Та й послала мене в ліс,
Щоб я їй дров приніс.
Та дала мені кобилу,
Та дала мені сліпую,
Щоб я забарився,
В лісі заблудився.
Але я не горював,
Бо кобилу вовк украв,
Таки не барився,
Додому прибився.
Та добрий вечір, жінко,
Та добрий вечір, любко,
Таки буду вечеряти
З тобою, голубко.
Та була в мене любка,
Та послала мене в ліс,
Щоб я їй дров приніс.
Та дала мені сокиру,
Та дала мені тупую,
Щоб я забарився,
В лісі заблудився.
Але я не горював,
Бо сокиру поламав,
Таки не барився,
Додому прибився.
Та добрий вечір, жінко,
Та добрий вечір, любко,
Таки буду вечеряти
З тобою, голубко.
Та була в мене жінка,
Та була в мене любка
Та й послала мене в ліс,
Щоб я їй дров приніс.
Та дала мені кобилу,
Та дала мені сліпую,
Щоб я забарився,
В лісі заблудився.
Але я не горював,
Бо кобилу вовк украв,
Таки не барився,
Додому прибився.
Та добрий вечір, жінко,
Та добрий вечір, любко,
Таки буду вечеряти
З тобою, голубко.
Примітки:
Останні два рядки кожного куплету повторюються двічі.Джерело:
Жартівливі пісні. Родинно-побутові / Упорядники О.І. Дей, М.Г. Марченко, А.І. Гуменюк. – Київ: Наукова думка, 1967. – 800 с.Рекламне оголошення